-
1 time
1. n1) час2) час (міра тривалості)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
mean time — середній (сонячний) час
3) період часуfor a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу
in no time, in less than no time — дуже швидко, умить
for the time being — поки що; до певного часу
one time and another — іноді, час від часу
time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника
4) сезон, пора5) година, точний часwhat is the time?, what time is it? — котра година?
to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)
to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)
6) момент, митьat the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно
some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь
7) час прибуття (від'їзду)8) строк, термінin (амер. on) time — у строк, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку
behind time — пізно, із запізненням
to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)
(it is) high time — саме час, давно пора
it is time to go to bed — пора (час) іти спати
the time is up — строк (термін) закінчився
time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається
9) доба, епоха, ераat all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи
from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен
10) вікat his time of life — в його віці, в його роки
11) період життя12) вільний час, дозвілляto have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися
to beguile (to while away) the time — коротати час
13) робочий часto work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день
14) плата за працю15) нагода, сприятливий момент17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм18) бібл. рік19) разevery time — щоразу, кожного разу
at a time — разом, одночасно
time after time — повторно, тисячу разів
nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків
two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять
time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі
time in — спорт. відновлення гри після взятого часу
time out — спорт. хвилинна перерва
time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік
time trouble — шах. цейтнот
to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою
on time — амер. у розстрочку, на виплат
to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)
to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)
to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд
to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час
to talk against time — говорити, щоб виграти час
in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом
in bad time — невчасно; пізно, із запізненням
to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією
time cures all things — час — найкращий лікар
it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння
time is money — присл. час — це гроші
2. v1) вибирати час; розраховувати за часом2) призначати (визначати) час; приурочуватиthe train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку
3) ставити (годинник)4) регулювати, установлювати темп5) засікати час; хронометрувати6) визначати тривалість7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)9) тех. синхронізувати* * *I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
2 time
I [taim] n1) часabsolute [relative, objective] time — абсолютний час
space and time — простір, час
with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою
in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть
time will show — час покаже; = поживемо-побачимо
time presses /is short/ — час не терпить
the unity of time — театр, єдність часу
2) час (міра тривалості, система відліку)Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час
sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час
daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)
machine time — обч. машинний час
3) період часуa long [a short] time — тривалий [короткий]час
it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився
what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє
all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]
they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами
one time and another — якось; час від часу
lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад
reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)
idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час
time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника
at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]
at one time — якось, колись [див. 4,;]
for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час
for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]
in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди
in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить
to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час
sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час
what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє
4) година, точний час; колиto fix /to appoint/ a time — призначити час
to tell time — aмep. визначати час за годинником
to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]
to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)
what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає
what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час
some time — у якийсь момент, у якийсь час
some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно
at times — часом, час від часу
at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]
at one time — одночасно [див. 3, 1]
at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]
at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час
between times — іноді, часом
the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час
in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]
on time = in time — [ порівн. О]
to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/
in due time — у свій час, вчасно
ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]
behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]
to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин
to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/
high time — давно час, самий час6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекордto run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час
to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху
at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]
in good time — згодом, із часом
you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно
to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно
in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням
on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]
once upon a time — давним-давно; колись
to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити
to have a thin time — див. thin I O
to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів
to make time — поспішати, квапитися
to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось
to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі
to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]
to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)
to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню
to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить
to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]
it beats my time — aмep. це вище мого розуміння
a stitch in time saves nine — див. stitch I O
II [taim] atime is money — приказ. час - гроші
time advantage — cпopт., перевага у часі
3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплатIII [taim] v1) вибирати час; розраховувати ( за часом)to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/
2) призначати або встановлювати час; пристосовуватиto time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)
4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесуto time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку
6) (to, with) робити в тактto time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон
7) тex. синхронізувати -
3 rank
I [ræŋk] 1. n1) звання́, чин; службо́ве стано́вище2) катего́рія, ранг, розря́д, сту́пінь, клас3) ряд4) військ. шере́нгаto break ranks — ви́йти з стро́ю, пору́шити стрій
to fall into rank — ви́шикуватися ( про солдатів тощо)
5) висо́ке соціа́льне стано́вищеpersons of rank — аристокра́тія
6) стоя́нка таксі́••the ranks (тж. the rank and file) — 1) рядови́й і сержа́нтський склад а́рмії 2) рядові́ чле́ни ( партії тощо) 3) рядові́ лю́ди, ма́са
2. vto rise from the ranks — ви́сунутися з рядови́х в офіце́ри
1) займа́ти пе́вне мі́сцеhe ranks high as a lawyer — він видатни́й адвока́т
2) класифікува́ти, дава́ти пе́вну оці́нкуI rank his abilities very high — я ви́соко ціну́ю його́ зді́бності
3) шикува́ти(ся) в шере́нгу (в ряд, у лі́нію)4) амер. займа́ти пе́рше (ви́ще) мі́сце; стоя́ти ви́ще за і́ншихII [ræŋk] adja captain ranks a lieutenant — капіта́н за чи́ном (за звання́м) ви́щий за лейтена́нта
1) розкі́шний, бу́йний ( про рослинність)2) заро́слий3) жи́рний, родю́чий ( про ґрунт)4) оги́дний, мерзе́нний; брута́льний, цині́чний5) згі́рклий ( про олію)6) я́вний, очеви́дний; су́щийrank nonsense — очеви́дна нісені́тниця
-
4 crimp
1. n1) агент, що вербує на військову службу обманом2) pl амер. укладене (завите) волосся3) амер. перешкода, завада2. adj1) крихкий; ламкий; хрусткий3. v1) вербувати на військову службу обманом2) гофрувати3) укладати, завивати* * *I [krimp] n; амер. II [krimp] v2) підривати обмеженнями, важкоздійсненними умовами (план, задум)3) aмep. понижувати в посаді або званніIII [krimp] n1) pl; aмep. укладене, завите волосся2) лic. хвилястість ( деревини)IV [krimp] a1) крихкий, ламкий; хрусткий2) гофрований ( про тканину); хвилястий ( про волосся)3) лic. хвилястий ( про погано просушену деревину)V [krimp] v1) гофрувати; плоїти; укладати, завиватиVI [krimp] n; іст.агент, що вербує солдатів або матросів шляхом обмануVII [krimp] v; іст.вербувати солдатів або матросів шляхом обману -
5 bantam
1. n1) бентамка (порода дрібних курей)2) розм. «півень», забіяка, задирака3) військ. низькорослий солдат2. adj1) невеликий; дрібний; малогабаритний; портативнийbantam car — легкий вантажний автомобіль, джип
2) малорослий, низькорослий; невисокий і задерикуватий3) спорт. найлегший (про вагову категорію)* * *I n1) (Bantam) бентамка ( порода дрібних курей)2) забіяка-коротун; вiйcьк.; жapг. солдат-коротун, низькорослий солдат3) cкop. вiд bantam-weight III a1) невеликий, дрібний; малогабаритний; портативнийbantam — саг легкий вантажний автомобіль, джип
2) малорослий, низькорослий; невисокий, але жвавий, задерикуватий3) cпopт. найлегший ( про вагу) -
6 crimp
I [krimp] n; амер. II [krimp] v2) підривати обмеженнями, важкоздійсненними умовами (план, задум)3) aмep. понижувати в посаді або званніIII [krimp] n1) pl; aмep. укладене, завите волосся2) лic. хвилястість ( деревини)IV [krimp] a1) крихкий, ламкий; хрусткий2) гофрований ( про тканину); хвилястий ( про волосся)3) лic. хвилястий ( про погано просушену деревину)V [krimp] v1) гофрувати; плоїти; укладати, завиватиVI [krimp] n; іст.агент, що вербує солдатів або матросів шляхом обмануVII [krimp] v; іст.вербувати солдатів або матросів шляхом обману -
7 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
8 touch
I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
9 soldier
1. n1) солдат; рядовий; військовослужбовець, військовийraw soldier — розм. новачок, молокосос; новобранець; необстріляний солдат
S.'s Medal — амер. Солдатська воєнна медаль
2) воєначальник, полководець3) боєць, борець4) солдатик (іграшка)5) розм. копчений оселедець6) pl ент. солдати (у мурашок, термітів)7) краб; рак; рак-самітник8) розм. ледар, ледащо, неробаa soldier of fortune — найманий солдат, найманець; авантюрист
old soldier — бувала людина; порожня пляшка; недокурок
soldier's wind — мор., розм. попутний (сприятливий) вітер
2. v1) служити в армії; відбувати військову службу2) справно служити3) розм. ухилятися від праці; справляти видимість діяльності4) військ., розм. чистити спорядження5) симулювати хворобу* * *I n1) солдат, рядовийraw soldier — новачок, молокосос; новобранець; необстріляний солдат; військовослужбовець, військовий; воїн ( про воєначальника)
3) боєць, борець4) cл. копчений оселедець5) pl; eнт. солдати (у мурах, термітів)6) краб; рак, рак-пустельник7) cл. ледар8) cл.; cл. рядової мафії; бойовикII v1) служити в армії; перебувати, знаходитися на військовій службі; справно нести службу2) cл. ухилятися від роботи; створювати видимість діяльності3) вiйcьк.; жapг. чистити спорядження -
10 шке
Г. ӹ шке́ мест. опред1. сам; обозначает, что кто-л. лично производит действие или испытывает его. – Юватылам гын, шке ыште. М. Евсеева. – Если я копошусь, то сделай сам. Ме «ял век савырне» манын ойлена, а шке яллан тупынь шогалын улына. М. Шкетан. Мы говорим: «повернись к деревне», а сами встали к деревне спиной.2. свой; принадлежащий самому себе; являющийся личным имуществом; собственный. Шке книга собственная книга.□ (Кондинлан) шопыктарыме шӧ рлан шке кӱ сен гыч луктын пуашыже логале. «Ончыко». Кондину за испорченное молоко пришлось заплатить из своего кармана. Маска шке вынемыштыже патыр. Калыкмут. Медведь силён в своей берлоге.3. сам; не кто иной как, именно он; усиливает значение определённых местоимений и существительных, подчёркивая важность, значительность обозначаемых этими словами лиц или предметов. Обкомын секретарьже шкеак сеҥымаш дене саламлен, тидым тый, ӱдыр, палет але уке? И. Антонов. Сам секретарь обкома поздравил с победой, тебе, девушка, известно это или нет? Кеч Керенский шке толын ончыжо: мемнан управыштына полный порядок! Я. Ялкайн. Пусть хоть сам Керенский приходит смотреть: в нашей управе полный порядок!4. сам; своими силами, без помощи или требования со стороны. Шонымаш шкеак толеш. М. Иванов. Мысль сама приходит. Чон шке коммунар-влак дек шупшеш. «Ончыко». Душа сама тянет к коммунарам.5. в знач. сущ. свой; связанный родственными или близкими отношениями, совместной жизнью, деятельностью. – Шкенан-влаклан нигунам удам шонымаш уке, – шыргыжале оза. А. Юзыкайн. – Нашим я никогда плохого не желаю, – улыбнулся хозяин. – Шкенан-влак але тушман салтак тӱ шка? К. Васин. – Наши или группа вражеских солдат?6. в сочет. с причастиями: домашними средствами, своими руками; не промышленным способом. Шке куымо кӱ вар шарыш домотканый половик; шке шолтымо арака самогон.□ (Мичум) кок пограничник шке ыштыме носилка дене заставыш нумал наҥгайышт. «Ончыко». Два пограничника унесли Мичу на самодельных носилках на заставу.7. Г. част. вообще, вообще-то; так-то; в целом; употребляется при противопоставлении чего-л. одного, более существенного и бесспорного, другому, сопутствующему (разг.). Пӹ лжӹ уке ӹ шке, коли юр лиэш? МДЭ. Вообще-то туч нет, неужели будет дождь? Ср. такше, такшым.◊ Шке ак себестоимость; сумма затрат, произведённых предприятием при производстве или приобретении товара. Продукцийын шке акшым шулдештарыме. «Мар. ком.». Понижена себестоимость продукции. Шке аршын (виса) дене висаш (вискалаш) мерять на свой аршин (мерку); судить о ком-л. или о чём-л. только по своим представлениям, согласно только своим требованиям. Тудо чылажымат шке аршынже дене вискала. Й. Ялмарий. Он всех меряет на свой аршин. Шке жапыште в своё время; когда-то, в прошлом, в известный период; когда необходимо (будет), своевременно. Хуторян-влакын колтымо еҥышт волостьыш шке жапыштыже каласен шуктеныт улмаш. Н. Лекайн. Люди, отправленные хуторянами, в своё время успели сообщить в волость. Шке кумыл дене (шке кумылын) добровольно, по собственному желанию. См. кумыл. Шке семын1. про себя, не вслух, тихо. – Ынде изишак раш лие! – Петров шке семынже пелештыш. К. Васин. – Теперь стало немножко ясно! – произнёс про себя Петров. 2) про себя; не выражая внешним образом, в душе, в уме. Оксина кува, лӧ заҥше мотор ӱдырым ончен, шке семынже куанен. Н. Лекайн. Тётка Оксина, глядя на похорошевшую красивую девушку, радовалась про себя. 3) самостоятельно, собственными силами, без посторонней помощи. Йоча урокым шке семынже ыштыже. «Ончыко». Пусть ребёнок делает уроки самостоятельно. 4) по-своему, по-особому, своеобразно, на свой лад. Кеч-могай кайыкат шке семынже чоҥештылеш. Калыкмут. Каждая птица по-своему летает. 5) по-своему; по своему желанию, усмотрению. Тыят шке семынет илет, шке пашатым виктарет. М. Шкетан. Ты тоже живёшь по-своему, делаешь своё дело. 6) по-своему, на родном языке. Литвинка-ава марий вургемым чиен коштын, марла мутланен. Южо шомакшым веле шке семынже ойлен. К. Васин. Мать-литвинка носила марийскую одежду, говорила по-марийски. Лишь некоторые слова говорила по-своему. 7) по-себе; по своим силам, возможностям, вкусам; подходящий себе. Тӱ рлӧ вольыклан шке семынже кӱ тӱ чӧ кӱ леш. Калыкмут. Разной скотине нужен пастух по себе. 8) сам собой, сам по себе; невольно, непроизвольно. Агроном ден Олю коклаште йӧ ратымаш нигӧ н тыршымыж деч посна, шке семын ылыжын. Й. Ялмарий. Любовь между агрономом и Олю вспыхнула сама собой, без чьих-то усилий. Шке ӱмбаке налаш1. брать (взять) на себя, обязываться (обязаться) делать (сделать) что-л. 2) принимать (принять) на свой счёт; считать (счесть) что-л. относящимся к себе. См. налаш. Шке ӱмбач за свой счёт; относя расход на свои средства, на свой счёт. Кочкаш, чияш, имне пукшаш – шке ӱмбач. МДЭ. Питаться, одеваться, коней кормить – за свой счёт. Шке шонымо семын по своему усмотрению, по своему желанию, вкусу. Мые кертам мо шке шонымо семын вийым кӱ леш-оккӱ ллан шалатен? В. Колумб. Могу ли я по своему усмотрению растратить силы на всякую ерунду? Шке шот(шо) дене1. своим чередом, как положено, как следует. Умбакыже сӱ ан шке шотшо дене эртыш. С. Чавайн. Дальше свадьба прошла своим чередом. 2) про себя, не вслух, тихо. Тыге, шке шотшо дене мутланен, Шемеч кува корно дене ошкылеш. С. Чавайн. Так, разговаривая про себя, Шемечиха шагает по дороге. 3) про себя, не выражая внешним образом, в душе, в уме. Пӱ тынь школ, чыла туныктышо мыйым шке шотышт дене вурсат дыр. В. Сапаев. Наверно, вся школа, все учителя в душе ругают меня. 4) самостоятельно, собственными силами, без посторонней помощи. Сакар кудалше мераҥланат логалташ тӱҥале. Тидыжым шке шотшо дене, Левентей кугыза туныктыдегычак келыштарыш. С. Чавайн. Сакар начал попадать и в бегущего зайца. А этому он научился самостоятельно, без уроков дяди Левентея. 5) по-своему, по-особому, своеобразно, на свой лад. Тушто вер-шӧ р шке шотшо дене путырак сылне. Й. Осмин. Там местность по-своему привлекательна. 6) сам собой, сам по себе, самостоятельно, невольно, непроизвольно. Стакан гыч арака дьячок логарыш шке шотшо денак йоген пурыш. С. Чавайн. Водка из стакана сама потекла в глотку дьячка. 7) сам, самостоятельно, независимо от других. Тӱ жем кок шӱ дӧ кумло шымше ий марте марий калык шке шотшо дене илен. С. Чавайн. До1. 37 года марийский народ жил независимо. Шке шыркаҥаш самоопыляться; опылять путём переноса пыльцы из пыльников на рыльце того же цветка или других цветков того же растения. Шыдаҥ, шож, пурса, йытын, томат да моло кушкыл шке шыркаҥыт. «Ботаника». Пшеница, ячмень, горох, лён, томат и другие растения самоопыляются. Шке эрык дене добровольно, сам, по доброй воле, по своей воле. Вара нунат колхозыш шке эрыкышт дене пуреныт. В. Косоротов. Потом и они добровольно вступили в колхоз. Шкем кидыш налаш брать (взять) себя в руки; добиваться (добиться) самообладания. См. кид. Шкем шке пушташ покончить с собой, совершить самоубийство. Тиде жапыште Ромашов шкенжым шке пуштмо нерген шонкален. А. Куприн. В это время Ромашов думал о самоубийстве. -
11 recall
1. n1) відкликання (депутата тощо)2) юр. право скасування (відкликання) шляхом референдуму3) сигнал для повернення (солдатів, кораблів тощо)4) заклик повернутися5) військ. призов із запасу6) театр. виклик (виконавця на сцену)7) викликання на біс8) спогад, пам'ять9) відміна, анулювання10) військ. відбій2. v1) відкликати (депутата тощо)2) викликати назад; наказувати повернутися, повертатиto recall smb. from an exile — повернути когось із заслання
3) військ. призивати із запасу4) викликати (актора на сцену)5) згадувати, пригадувати6) викликати в пам'яті, воскрешати; нагадувати (про щось)legends that recall the past — легенди, що воскрешають минуле
8) поет. оживляти, воскрешатиto recall smb. to life — повернути когось до життя
to recall smb.'s attention to smth. — знову привернути чиюсь увагу до чогось
11) брати назад12) вилучати; вимагати назад13) юр. відміняти, анулювати, скасовувати (закон тощо)* * *I [ri'kxːl] n1) відкликання (депутата, посла)letters of recall — дип. відкличні грамоти; aмep.; юp. право відкликання або скасування шляхом референдуму
2) заклик повернутися; сигнал до повернення (особл. судів, солдат); вiйcьк. призов із запасу3) миcт. виклик ( виконавця на сцену); виконання на біс, бісування4) спогад; пам'ять5) відміна, скасування, анулюванняbeyond /past/ recall — непоправний, безповоротний; остаточний
lost beyond recall — безнадійно втрачений або загиблий
6) вiйcьк. відбій7) кoм. вилучення, відкликання ( недоброякісної продукції); зняття з продажуII [ri'kxːl] v1) відкликати (посла, депутата); викликати назад, наказувати повернутися, повертати; вiйcьк. призивати із запасу; викликати ( актора)2) згадувати, пригадувати; нагадувати, воскрешати в пам'яті3) пригадувати; нагадати (слухачам, читачам)4) пoeт. воскрешати; оживляти5) ( from) виводити ( з якого-небудь стану); відволікати ( від чого-небудь); (to) повернути ( до чого-небудь), знову залучити, знову привернути ( увагу)6) брати назад; відмовлятися; eк. вилучати; вимагати назад7) юp. скасовувати, анулювати (наказ, закон, судове рішення) -
12 territorial
1. nсолдат територіальної армії2. adj1) територіальнийT. Army (Force) — територіальна армія
territorial department — амер. військовий округ метрополії
territorial jurisdiction — юр. територіальна підсудність
2) земельний3) місцевий* * *I n2) icт. солдат територіальної арміїII aterritorial possessions [acquisitions] — територіальні володіння [придбання]
territorial rights [waters] — територіальні права [води]
Territorial army /Force/ — територіальна армія
territorial jurisdiction — юp. територіальна підсудність
territorial department — aмep. військовий округ метрополії
— aмep. стосовний до території Сполучених Штатів Америки2) земельний; місцевий; окружний3) що має свою ділянку, територію ( про вищих тварин)territorial imperative — рефлекс захисту своєї ділянки;
-
13 efficient
1. n1) причина, першопричина2) військ. навчений солдат (доброволець)3) мат. фактор; співмножник2. adj1) ефективний, дієвий, дійовий2) умілий, кваліфікований; знаючий (свою справу); діяльний; спритний3) доцільний4) продуктивний; що працює з високим коефіцієнтом корисної дії (про машину)5) справний (про механізм)* * *a1) кваліфікований, умілий, який знає свою справу; діяльний; розторопний2) ефективний, дієвий, діючий3) доцільний; раціональний4) тих. продуктивний, який працює з високим коефіцієнтом корисної дії; справний (про механізм) -
14 sweat
1. n1) піт, випоти2) потіння3) запотівання, вологість (на поверхні чогось)4) важка (виснажлива) праця5) розм. занепокоєння, хвилювання; нетерпінняin a sweat — а) розлючений; б) хвилюючись; схвильований
to be in a cold sweat — обливатися холодним потом, жахатися
6) розминка (коня перед перегонами)7) ферментація (чаю тощо)8) паяння2. v1) потіти, пітніти2) спричинювати потіння3) промочити потом4) виділяти вологу; сиріти5) запотівати (про шибки)6) розм. тяжко працювати7) експлуатувати8) зазнавати покарання9) страждати, жахатися; розкаюватися10) амер., розм. допитувати із застосуванням катувань11) розм. вимагати гроші, грабувати12) розминати (коня перед перегонами)14) піддавати ферментації15) ферментуватися16) плавити17) оплавлятися18) припаюватиsweat off, sweat out — а) позбавлятися; б) розм. вимагати; в) розм. витримувати; г) нетерпляче чекати
* * *I [swet] n1) піт2) потіння3) запотівання, вологий наліт ( на поверхні чого-небудь); випіт5) занепокоєння, хвилювання, тривога6) труднощі, утруднення, скрута7) розминка, проминка ( коня перед стрибками)8) ферментація (листя тютюну, чаю)9) пайка, паянняII [swet] v1) потіти, покриватися потом; викликати потіння3) запотівати; виділяти вологу; вологнути, сиріти4) важко працювати; експлуатувати5) зазнавати покарання; відчувати страждання, каяття6) cл. піддавати допиту третього ступеня7) вимагати гроші, оббирати; шантажувати8) хвилюватися, тривожитися9) розминати, проминати ( коня перед стрибками)11) ферментуватися, піддаватися ферментації (про листя тютюну, чаю); ферментувати, піддавати ферментації (листя тютюну, чаю)12) тex.13) оплавлятися ( про вогнетривкий матеріал); плавити; припаювати -
15 tough
1. n амер.небезпечний хуліган, головоріз, бандит2. adj1) твердий, жорсткий; щільний; цупкийas tough as leather — твердий, як підошва (про м'ясо тощо)
2) міцний3) в'язкий, тягучий4) стійкий, витривалий, затятий, наполегливий5) грубий, крутий6) незговірливий, непоступливий7) запеклий, шалений, гарячийtough fight — запеклий (гарячий) бій
8) розм. важкий, тяжкий; суворий9) неймовірний, неправдоподібний10) амер., розм. злочинний, хуліганський, бандитський11) геол. міцний (про породу)* * *I n; амер.небезпечний хуліган, бандитII a1) жорсткий; щільний, пружний2) міцний, твердийtough knees — міцні коліна; надійний
3) в'язкий; тягучийtough putty [pitch] — густа мастика [смола]
4) міцний, міцної статуриtough guy — міцний хлопець; справжній чоловік [див.; тж. 10]
he was thin but tough — він був худорлявий, але міцний, витривалий
he was tougher in body than his brother — статура у нього була міцніша, ніж у брата; стійкий, витривалий, наполегливий
tough soldier — стійкий /витривалий/ солдат
5) грубий, крутийtough customer — непоступлива /важка/ людина; витривала /міцна/ людина
6) упертий, наполегливий, незговірливийto get tough with smb — круто /жорстко/ себе повести по відношенню до кого-н.
don't get so tough with me! — (по)легше на поворотах!; жорсткий
to take a tough line — зайняти жорстку позицію; строгий
the law is too tough — закон занадто суворий; позбавлений сентиментальності; жорсткий, строгий, суворий
tough book — сувора /правдива/ книга
7) сильний, лютийtough fight — запеклий /гарячий/ бій
tough resistance — війск. наполегливе опір; наполеглива оборона
8) важкий; суворийtough job [proposition] — важка робота [завдання]
its getting really tough — жаркий, запахло смаженим, тепер не минути лиха
economic conditions are expected to get tougher — очікується подальше погіршення економічних умов; важкий, такий, що погано піддається впливу
9) неймовірний, неправдоподібний10) aмep. гангстерськийtough guy — гангстер, бандит, головоріз [див.; тж. 4]; злочинний, хуліганський, бандитський
tough district — район, що кишить злочинними елементами
11) горн. міцний ( про породу)12) cл. чудовий, класний••a tough nut to crack, a tough row to hoe — важке завдання
III adv IV vtough luck!, that's tough! — ось невдача!
винести, витримати ( tough out)tough it out! — кріпися!, не падай духом!
-
16 trained
adj1) навчений, вивчений; тренований; вишколений2) дресирований3) сформований (про дерева)* * *[treind]a1) вивчений; навчений2) тренований3) дресирований4) caд. формований (про дерев; направлений)trained fruit tree — шпалерне плодове дерево; сформоване фруктове дерево
5) шлейфовий ( про плаття)••trained seal — aмep. досвідчений репортер, майстер репортажу; газетний вовк (той, хто запрошується газетою для освітлення особливо важливих або цікавих подій)
-
17 шот
I1. толк, прок, польза; выгода, извлекаемая из чего-н. Шот деч посна кошташ слоняться без пользы.□ (Йыван) йӱ дшӧ -кечыже пашам ышта, а шотшо шагал. Н. Лекайн. Йыван работает днём и ночью, но проку мало. Матрёна Петровна умылыш: Вера дене паша нерген умбакыже ойлаш нимогай шот уке. В. Юксерн. Матрёна Петровна поняла: говорить с Верой и дальше о работе – никакого толка.2. толк; ум, разум, смекалка, соображение; способность здраво рассуждать, мыслить. Пушеҥгым шындашат тунам шот лийын огыл. Регеж-Горохов. Даже дерево посадить тогда не было толку. Чояланаш тӧ чат, а мемнам ондалаш шотышт уке. П. Корнилов. Пытаются схитрить, а обмануть нас сообразительности не достаёт (букв. нет).3. порядок; состояние надёжности, организованности, благоустроенности. Шот деч посна опташ сложить беспорядочно; шотыш кондаш привести в порядок.□ – Мемнан пӧ ртыштӧ кунам шотшо лийын шукта гын? П. Корнилов. – Когда же будет порядок в нашем доме? (Эрвика:) Андрий изай, ялыште шот уке... йорло-влакым, салтак-влакым кырат. Г. Ефруш. (Эрвика:) Брат Андрей, в деревне порядка нет... бьют бедных, солдат.4. счёт, расчёт, подсчёт; результат каких-л. подсчётов, вычислений. Шотым йомдараш сбиться со счёту.□ – Йоча-влакетат иктаж кумытын улыт дыр? – Кумытын веле мо, шотшымат монденам, – шыргыжалеш Васлий. Н. Лекайн. – И детей, наверно, у тебя штуки три? – Разве только три, я и счёт потерял. Еремейын шотшо почеш, кресаньык-влакын вич ийлык кожла аренде оксашт, олыкыш кусарымеке, кок ий шуйнышаш ыле. А. Юзыкайн. По расчёту Еремея, арендных денег крестьян за лес за пять лет, при переводе на луга, должно было хватить на два года.5. дело; ситуация, положение вещей, обстановка, обстоятельства. Илыш шотым лончылаш выяснять жизненные обстоятельства.□ Молын семын ачам лиеш гын, вес шот ыле. П. Корнилов. Если бы у меня, как и у других, был отец, было бы другое дело. – Кукшо агитацийыште нимогай пайдат ок кой. – Тиде шотым комсомол погынымаште кутырен налаш верештеш. М. Шкетан. – Нет никакой пользы от сухой агитации. – Эту ситуацию придётся обсудить на комсомольском собрании.6. причина; явление, вызывающее, обусловливающее возникновение другого явления. Садержат ала-мо шот дене кушкын огыл. И. Иванов. И сады по какой-то причине не росли. Ала пӧ рт шокшылан, ала иктаж вес шот дене Верушын тӱ сшӧ чотрак чеверын коеш. Н. Лекайн. Или из-за жары в доме, или по какой-то другой причине лицо Веруш пышет румянцем. Ср. амал.7. основание, повод; обстоятельство, способное быть основанием для чего-л., оправдывающее что-л. Богданов саҥгажым куптыртыш – нимо шот денат Григорий Петрович дек пижедылаш ок лий. С. Чавайн. Богданов сморщил лоб – ни по какому поводу нельзя придраться к Григорию Петровичу. Тептеров тиде шомакым мо шотлан каласыш, очыни, шкежат ыш умыло. В. Косоротов. К чему (букв. на каком основании) сказал Тептеров это слово – наверно, сам не понял. Ср. амал.8. отношение, сторона, особенность; признак, свойство, качество, характеризующие кого-что-л. Чыла шот гычат шижам – первый ийын мылам моткоч йӧ сӧ лиеш. В. Косоротов. По всем признакам я чувствую – в первый год мне будет очень трудно. (Изибай) кондышо-влакын скипидарыштым, сорт шот денат, виса шот денат акыштым волтен, шулдын наледен. Я. Элексейн. Изибай покупал скипидар поставщиков дёшево, занижая цену и по сорту, и по весу (букв. со стороны сорта и со стороны веса). Ср. могыр, вел.9. способ. (Папка кува:) Янлык Пасетым иктаж шот дене Элавий деч кораҥдаш кӱ леш. Н. Арбан. (Старуха Папка:) Каким-либо способом Янлыка Пасета надо отстранить от Элавий. (Миша ден Герман) сар ӱзгарын кузе ышталтмыжым, тудым кучылтмо шотым вашке пален нальыч. Б. Данилов. Миша и Герман быстро разобрались в устройстве оружия, в способе его применения. Ср. йӧ н.10. традиция, обычай; укоренившийся порядок в чём-л. Туге гынат ача-коча деч куснен толшо шотым шукташак тырша (Иван Иваныч). А. Юзыкайн. Иван Иваныч всё же старается соблюдать традиции, перешедшие от предков. Мланде ӱмбалне тӱ рлӧ калык, тӱ рлӧ йылме. Мланде ӱмбалне тӱ рлӧ койыш, тӱ рлӧ шот. О. Ипай. На земле разные народы, разные языки. На земле разные нравы, разные обычаи.11. число, количество, численность кого-чего-л. – Шӧ р шот дене такше ончылно улына. И. Иванов. – По количеству молока мы, вообще-то, впереди.12. число; состав, ряд известного количества кого-чего-л. Кастене жапым контрразведчик-влак нерген возымо ик книгам лудын эртаренамат, йӧ ндымӧ шотыш логалынам. А. Асаев. По вечерам я проводил время, читая одну книгу про контрразведчиков, поэтому попал в число неблагонадёжных.13. подобие, видимость, вид; нечто похожее, сходное с чем-л., напоминающее собой что-л., создающее лишь внешнее впечатление чего-л. или лишь называемое чем-л.; передаётся также предлогами наподобие, вроде чего-л. Клубым чоҥышт, клуб пелен кидпаша ыштыме, тӱ р тӱ рлымӧ артель шотым почыч. В. Косоротов. Построили клуб, при клубе открыли наподобие артели по рукоделию, вышиванию. (Изибайын эргыже) ӱмбаланже пальто шотым чиен. Я. Элексейн. Сын Изибая надел нечто вроде пальто.14. место, роль, положение, состояние кого-чего-л., сложившиеся обстоятельства; право, возможность, обязанность, действовать каким-л. образом. Пайремым, кугурак шот дене, Арсений Иванович почо. А. Асаев. По праву старшинства праздник открыл Арсений Иванович. Мый адак денщик шотыш верештым. М. Шкетан. Я опять оказался в положении денщика.15. в форме местн. п. в знач. посл. выражает:1. направленность действия на кого-что-л.; передаётся предлогами по, на, словами насчёт, относительно, по поводу кого-чего-л., касаясь кого-чего-л. (Толшо еҥ) Советыш еҥым сайлыме шотышто пашам ышташ пиже. К. Васин. Прибывший человек приступил к делу по выдвижению человека в Совет. Григорий Петровичын шотышто, ынде шагатат шуо – проверке уке. С. Чавайн. По поводу Григория Петровича, прошёл уже час – проверки нет. Ершов Терентей йылме шотышто пеш тале. Г. Ефруш. Ершов Терентей очень остёр (букв. силён) на язык. 2) действие, функционирование предмета или лица в качестве, в роли кого-чего-л.; передаётся предлогом в, словами в качестве, в роли, на положении кого-чего-л. Людмила Андреевна завуч шотышто коштеш. В. Косоротов. Людмила Андреевна ходит в завучах. Марий тӧ ран илемже ынде тисте илем шотышто. К. Васин. Жилище марийского вождя теперь в качестве знакового дома.◊ Айдеме шот гыч лекташ терять (потерять) человеческий облик. Ойлат-ыс: икшыве шке ача-аважым ок жапле гын, айдеме шот гыч лектын. С. Музуров. Говорят же: если ребёнок не уважает своих родителей, то потерял человеческий облик. Айдеме шотыш лекташ выходить (выйти) в люди, добиться прочного положения в жизни. Йорло рвезе, чыла нелылыкым чытен, айдеме шотыш лекташ шоныш, но тудым, вийынак кучен, караплык пашаш наҥгайышт. К. Васин. Бедный парень, преодолев все невзгоды, думал выйти в люди, но его насильно отправили на корабельное строительство. Ик шот дене в основном, в общих существенных чертах, в главном. (Эчан вате:) Мыйын ик шот дене чыла уло. Чиен шогалаш вургемемат уло, кычкен лекташ сай имнетат лиеш. С. Николаев. (Жена Эчана:) У меня в основном всё есть. И одежда имеется одеться, и лошадь будет у тебя запрягать. Ик шот дене... вес шот дене с одной стороны... с другой стороны; употр. при противопоставлении двух фактов, обстоятельств. Ик шот дене ала-молан пешак чот вожыльым, вес шот дене мучашдымын куанышым. В. Сапаев. С одной стороны, мне почему-то было очень неловко, с другой стороны, я бесконечно был рад. Кокла шот дене в среднем; беря за норму среднюю величину. Кажне шолышто кокла шот дене ныл тӱ жем чодыра лиеш. А. Юзыкайн. В каждом плоту в среднем около четырёх тысяч (кубометров) леса. Тӱҥшотышто (шот дене) в основном, преимущественно, большей частью. См. тӱҥ. Шке шот(шо) дене1. непроизвольно, невольно, сам собой, сам по себе, самостоятельно; 2) самостоятельно, собственными силами, без посторонней помощи; 3) своим чередом, как положено, как следует; 4) про себя, не вслух, тихо; 5) про себя, не выражая внешним образом, в душе, в уме; 6) по-своему, по-особому, своеобразно, на свой лад; 7) сам, самостоятельно, отдельно, независимо от других. См. шке. Шот гыч лекташ выходить (выйти) из строя, утратить работоспособность, силы, энергию. – Ме вет, пӧ ръеҥ-шамыч, могай улына? Коклан шот гыч лектына, мемнам кучаш кӱ леш. Ю. Артамонов. – Ведь мы, мужчины, какие? Иногда мы выходим из строя, нас нужно держать. Шот гыч лукташ1. выводить (вывести) из строя, испортив, нарушив ход действий, лишить возможности работать, действовать. Мом тушман, йӱ лалтен, шалатен, шот гыч лукто, ачалыман да уэш ыштыман. А. Бик. Что враг вывел из строя, спалив и разбив, необходимо починить и заново построить. 2) выводить (вывести) из строя, лишать (лишить) работоспособности, сил, энергии. Сутка дене куралын, имньыдамат, шкендамат шот гыч луктыда. А. Юзыкайн. Если будете пахать сутками, выведете из строя и лошадей, и себя. Шот дене1. толково, толком, понятливо, ясно, обстоятельно, разумно. Йодмылан Гриша ден аваже нимом шот дене огыт умылтаре. «Ончыко». На вопрос Гриша с матерью ничего толком не объясняют. 2) толком, как следует, как надо, как положено, по-настоящему. Миклай кодшо йӱ дымат шот дене мален кертын огыл. В. Косоротов. Миклай и прошлой ночью не смог как следует поспать. Шот мо (огыл)1. нипочём, пустяк, чепуха, ерунда. Шӱ мыштӧ йӧ ратымаш тул йӱ лымӧ годым самырык еҥлан омо шот мо? М. Рыбаков. Когда в сердце пылает огонь любви, молодому человеку и сон нипочём. 2) неразумно, несерьёзно; не заслуживает одобрения. – Уке, Токпай дене пижедылаш шот огыл. К. Васин. – Нет, с Токпаем связываться неразумно. Шот пыташ дело труба (табак); чьё-либо положение, состояние, чьи-либо дела очень плохи. Орол пӧ ртыштӧ ик марий кычкыра: ынде шот пытыш... Ынде илышаш гай огыл, кугыжам йомдарышт, тошто каваным пытарышт. С.Чавайн. В сторожке один мужик кричит: теперь дело труба... Теперь не жить, царя сгубили, старые скирды потратили. Шотеш пышташ уважать, почитать; оказывать внимание, проявлять благосклонность. – Илышет тиде пеледыш букет гаяк чевер лийже. – Шотеш пыштымыланда тау... «Ончыко». – Пусть жизнь твоя будет такой же прекрасной, как этот букет цветов. – Спасибо за то, что уважаете. Шотеш толаш1. прийтись кстати, оказаться уместным, к месту, в удачный, нужный, подходящий момент. Василий Иванович дене ме сайынак шуженна ыле, сандене поян чес мыланна пеш шотеш тольо. А. Березин. Мы с Василием Ивановичем изрядно проголодались, поэтому богатое угощение нам пришлось очень кстати. 2) идти впрок; идти в пользу, на пользу. Кува-влаклан (Настуш) йыштак кӧ ршӧ кымат шындыктен тӧ чен, но шотеш толын огыл. А. Березин. Настуш тайно заставляла старух и горшок ставить, но на пользу не пошло. Шотлан толаш1. идти, пойти; подходить, подойти; годиться, быть (оказаться) приемлемым, годным, удобным для кого-чего-л., соответствовать чему-л. Ужаш-шамычым пижыктылмаште южо винтше шотлан ок тол. Н. Лекайн. При соединении деталей некоторые винты не подходят. 2) походить; быть похожим, сходным с кем-л. Китай-влакын муро савыртышыштат марла мурылан шотлан толеш. М. Евсеева. Даже мелодия песен китайцев похожа на марийские песни. 3) выходить, выйти; получаться, получиться; оказываться (оказаться) удачным, удаваться (удасться) в результате работы. Шижам: (ӱ дырым туларташ) шотлан толшашлык, ача-ава тореш огытыл. Ӱдыржат эргым дене изишак келшен улмаш. «Ончыко». Вижу: со сватаньем девушки (букв. сосватать девушку) должно получиться, родители не против. И девушка немного дружила с моим сыном. 4) удобно, уместно, прилично. Еҥуна ончылно шӱ кшак лапчыкым лупшкедыл шинчаш нимо шотлан ок тол. М. Шкетан. Вовсе неудобно размахивать рваными лохмотьями перед чужими гостями. 5) быть (оказываться) уместным, кстати, ко времени, к месту. Токасе деч вара мый Олю дечын йоднемат ыле, но эре шотлан огеш тол. Й. Ялмарий. После того я хотел спросить об Оле, но всё не кстати. Шотым муаш1. взять в толк, понять, уяснить, добиться толку; получить разумное объяснение. Но нигузеат шотым шым му: мыняр еҥдеч йодынам, иктат чын вашмутым пуэн кертын огыл. М. Казаков. Но я никак не мог добиться толку: сколько человек я ни спрашивал, никто не мог дать правильный ответ. 2) соображать, сообразить; понять, догадаться, додуматься о смысле, значении чего-л., разрешении какого-л. вопроса, смекнуть. Марий-влак, орва йыр погынен, ончен шогат: кенеташте нимом ышташат шотым огыт му. С. Чавайн. Мужики, обступив телегу, стоят и смотрят: от неожиданности ничего не могут сообразить. Шотыш налаш1. считаться с кем-л.-чем-л.; учесть что-л.; принимать (принять), взять в расчёт, во внимание. Но иктым гына шотыш налын огыдал: ала чылаштын шофёр лиймышт ок шу. В. Иванов. Но вы не учли одно: может, не всем хочется стать шофёром. 2) обращать внимание на кого-что-л., замечать (заметить) кого-что-л., заинтересовываться (заинтересоваться) кем-чем-л. А вургем нӧ рымым тыгай годым шотышкат от нал. А. Юзыкайн. А на то, что одежда промокла, в таком случае даже внимания не обращаешь. Шотыш пышташ считаться с кем-чем-л.; учитывать, учесть. (Йыван:) Тыланда кеч-мыняр пу, садак шотыш ода пыште. М. Шкетан. (Йыван:) Вам хоть сколько дай, всё равно не считаетесь.II Г. счёты; простейшее счётное устройство. Шот доно шотлаш считать на счётах.□ Ӹ шкӹ мемӹн пӓлӹ мӓшемжӹ правлеништӹ шот кӹ шкӹ лтӓ ш ярен эче. А. Апатеев. Мои собственные знания пригодились, чтобы щёлкать счётами (букв. для перекидывания счётов) в правлении. Мӹ нгеш-анеш шыт дӓшот Мадыт шотын шервлӓ. Е. Першуткин. Щёлк-щёлк взад-вперёд скачут (букв. играют) косточки счётов. Ср. шершот.III Г. подр. сл. – подражание стуку, щелчку: тук, щёлк. Качкын шӹ нзӹ мӹ лошты трӱ кок окням шот-шот-шот севӓ л колтат. К. Беляев. Во время обеда вдруг тук-тук-тук постучали в окно. Каждый ирок, засолкам шот мырыктен, кудывичӹ гӹц нӹ ллӹ вӹц иӓшрӓ к пӱ эргӹ лӓктеш. С. Захаров. Каждое утро, щёлкнув запором (букв. заставляя защёлку петь «щёлк»), из двора выходит мужчина лет сорока пяти. -
18 pass
pɑ:s
1. гл.
1) идти;
проходить, проезжать( by - мимо чего-л.), (along - вдоль чего-л.), (across, over - через что-л.) Pass right along, please! ≈ Проходите мимо, пожалуйста! She never passes without stopping to say hello. ≈ Она никогда не проходит мимо, чтобы не поздороваться. The guard allowed the visitor to pass. ≈ Охранники разрешили посетителям пройти. Syn: go by, go on, go past, go ahead, move onward, progress, proceed
2) а) пересекать, переходить, переезжать;
переправляться б) переправлять, перевозить
3) а) превращаться, переходить ( из одного состояния в другое) It has passed into a proverb. ≈ Это вошло в поговорку. б) переходить (из одних рук в другие)
4) происходить, случаться, иметь место I saw (heard) what was passing. ≈ Я видел (слышал), что происходило. Whether or not this comes to pass. ≈ В любом случае это имеет место.
5) произносить
6) а) обгонять, опережать б) превышать, выходить за пределы Dick has already passed his father in height. ≈ Дик уже превзошел отца в росте.
7) а) выдержать, пройти (испытание, тест и т. п.) ;
удовлетворять( требованиям) to pass the tests ≈ пройти испытание pass standards ≈ удовлетворять нормам б) ставить зачет;
пропускать( экзаменующегося)
8) проводить, коротать (время, лето и т. п.) Mother passes her time knitting. ≈ Мама все время вяжет.
9) а) проходить, кончаться;
прекращаться Time passes quickly on vacation. ≈ На отдыхе время проходит быстро. Wait for the rain to pass. ≈ Подожди, пока пройдет дождь. б) выходить из употребления, исчезать to pass out of use ≈ выходить из употребления
10) передавать Please pass me the salt. ≈ Передай мне, пожалуйста, соль. Pass the news along. ≈ Передай эту новость дальше.
11) а) принимать (закон, резолюцию и т. п.) б) быть принятым, получать одобрение( законодательного органа) Congress is expected to pass the bill. ≈ Конгресс собирается утвердить закон.
12) а) выносить (решение, приговор) (upon, on) б) быть вынесенным (о приговоре) The verdict passed for the plaintiff. ≈ Решение было вынесено в пользу истца.
13) а) пускать в обращение б) быть в обращении, иметь хождение (о деньгах) This coin will not pass. ≈ Эту монету не примут.
14) мелькнуть, появиться A change passed over his countenance. ≈ У него изменилось выражение лица.
15) пропускать;
опускать
16) кончаться, умирать( обыкн. pass hence, pass from among us, etc.)
17) проходить незамеченным, сходить
18) проводить (рукой) He passed his hand across his forehead. ≈ Он провел рукой по лбу.
19) просматривать (документ и т. п.) pass your eyes/glance over this letter ≈ просмотрите это письмо
20) карт.;
спорт пасовать
21) спорт делать выпад( в фехтовании)
22) давать (слово, клятву, обещание)
23) амер. не объявлять( дивиденды)
24) мед. иметь (стул) ;
испускать( мочу) ∙ pass away pass back pass between pass by pass down pass for pass from pass in pass into pass off pass on pass out pass over pass round pass through pass under pass up a lot of water has passed under the bridge ≈ (с того времени) утекло много воды pass on the torch
2. сущ.
1) а) проход;
путь б) перен. путь, подход( к чему-л.)
2) переулок, узкая улица
3) ущелье;
перевал Syn: mountain pass, gap, gorge, canyon
4) фарватер, пролив, судоходный канал
5) проход для рыбы в плотине
6) проходной балл;
зачет
7) пропуск, бесплатный билет, контрамарка
8) пасс (движение рук гипнотизера) ;
фокус
9) а) карт.;
спорт пас, бросок to block a pass ≈ блокировать бросок to complete, throw a pass ≈ делать, выполнять бросок to intercept a pass ≈ перехватить передачу forward pass ≈ пас нападающего incomplete pass ≈ нерезультативный бросок lateral pass ≈ боковой бросок touchdown pass ≈ гол (в регби) б) выпад( в фехтовании)
10) (критическое) положение Things have come to a pretty pass. ≈ Дела приняли скверный оборот.
11) воен. разрешение не присутствовать на поверке;
амер. отпуск The soldier had a weekend pass. ≈ Солдат получил недельный отпуск.
12) метал. калибр, ручей валка ∙ hold the pass pass in review проход;
путь - the guide showed us the * through the wood проводник показал нам путь через лес путь, подход, ключ( к чему-либо) - she found the * to his heart она нашла ключ к его сердцу канал - the government's power to shut and open the *es of trade полномочия правительства открывть и закрывать каналы торговли проход, узкая улица, переулок;
проулок - a narrow * with low houses узкий проход между невысокими домами ущелье, дефиле, перевал, седловина - a mountain * горный перевал - the P. of Thermopylae( историческое) Фермопильское ущелье - wooded * лесистое ущелье - the height of the * is... высота перевала... - a house on a * домик на перевале - a * over Andes перевал через Анды( военное) стратегическое укрепление, высота - they defended the * of the bridge они обороняли предмостное укрепление( военное) форт, крепость в горах фарватер, пролив, судоходное русло, судоходный канал рыбоход( редкое) брод, переезд( на реке) (горное) проход, пропускное отверстие;
скат, ходок для людей калибр или ручей валка( горное) топографическая съемка (авиация) неточно рассчитанный заход на посадку( авиация) прохождение, пролет( самолета) - close * пролет на небольшом расстоянии, близкий пролет - satellite * прохождение спутника через заданную точку переход (из одного состояния в другое) - * of heat теплопередача, переход тепла смерть - sudden * внезапная смерть( карточное) пас > a * in review( военное) прохождение торжественным маршем > to gain the * защищать свое дело > to sell the * (книжное) предать своих сторонников, свое дело идти;
проходить;
проезжать - to * on the line идти по прямой (легкая атлетика) - to see smb. * видеть, как кто-то проходит - to * into the room пройти в комнату - please let me * пожалуйста, дайте мне пройти - we *ed through the town without stopping мы проехали через город не останавливаясь - the river *es southward река течет на юг - the road *es close to the village дорога проходит недалеко от деревни - we *ed along the river мы шли вдоль реки проходить мимо, миновать - to * smb. in the street встретить кого-либо на улице - to * a building пройти мимо здания - to * a station проехать мимо станции (не останавливаясь) - did you * him on the road? вы не встретили его по дороге? - he had *ed sixteen ему минуло шестнадцать лет - he has *ed the fifty mark (разговорное) ему перевалило за пятьдесят обгонять (о машине, водителе) пройти (мимо), пропустить, прозевать - to * the turning проехать поворот( дороги) - to * the stop пропустить остановку не обратить внимания, пренебречь (тж. * by) - to * by in silence обходить молчанием - we may * these details мы можем опустить эти детали - but let that * не будем об этом говорить - his rude remark *ed without rebuke его грубое замечание не встретило отпора - I can't * the matter by without making a protest я не могу не выразить протеста по этому поводу пройти незамеченным, сойти (тж. * unheeded, unnoticed или unobserved) - his remark *ed unheeded никто не обратил внимание на его замечание - the statement was allowed to * unchallenged никто не выступил против его заявления;
никто ему не возражал проходить (через что-либо), переезжать;
пересекать, переправляться - to * an ocean пересекать океан - to * the gates пройти (через) ворота - the steamer *ed Gibraltar пароход прошел Гибралтар перевозить, проводить (через что-либо) - the barks *ed horses and munitions на барках перевозили лошадей и снаряжение - a canal sufficient to * boats of 25 tons канал, через который могут пройти суда водоизмещением в 25 тонн просовывать - to * one's hand between iron bars просунуть руку между железными прутьями - to * the thread through the eye of the needle вдеть нитку в иголку передавать (тж. * over) - * me the butter, please пожалуйста, передайте мне масло - read the book and * it to my brother прочтите книгу и передайте ее моему брату - they *ed buckets of water from hand to hand они передавали ведра с водой из рук в руки - the letter was *ed round the table письмо обошло весь стол - the news *ed round the hall новость мгновенно облетела всех в зале - * the word to reduce the weight of the load скажите, чтобы уменьшили вес груза (спортивное) передавать, пасовать (карточное) пасовать, объявлять пас (to, into) переходить - to * to the next item on the agenda переходить к следующему пункту повестки дня - to * to smb. переходть к кому-либо - the business *ed into other hands предприятие перешло в другие руки - the manuscript *ed into the hands of a specialist рукопись попала в руки специалиста - it has *ed into a proverb это вошло в пословицу - to * to the reserve( военное) переходить в запас - to * from joy to tears то радоваться, то плакать - in descending the mountain we *ed from snow to rain спускаясь с горы, мы попали из снега в дождь - hey *! иди! (восклицание фокусника, когда вещь якобы должна перейти в другое место) превращаться, переходить из одного состояния в другое - to * into solution переходить в раствор - a substance *es from a solid to a liquid state вещество переходит из твердого состояния в жидкое - when water boils it *es into steam когда вода кипит, она превращается в пар переходить или передаваться по наследству (тж. * over) - the estate *ed to his heirs имение перешло к его наследникам - his title *ed to his eldest son его титул был унаследован старшим сыном идти, проходить, протекать (о времени) - a fortnight *ed прошло две недели - the years * rapidly годы быстро летят - how quick time *es как быстро летит время - generations will * сменится много поколений - we have *ed the early stage of our work первый этап нашей работы уже завершен (про-) мелькнуть, появиться - a cloud *ed across the sun тучка на мгновение закрыла солнце - a blush *ed across her face она покраснела - a change *ed over his face он переменился в лице - a smile *ed over her lips на ее губах промелькнула улыбка пройти;
исчезнуть;
прекратиться (тж. * off) - the pain soon *ed боль скоро прошла - his anger soon *ed его гнев быстро прошел - the old customs are *ing старые обычаи уходят в прошлое - all things must * все преходяще;
все проходит подходить, годиться - this part of your article will * эта часть вашей статьи пройдет - the trick will not * фокус не пройдет происходить, случаться, иметь место - did you see what was *ing? вы видели, что случилось? выходить за пределы;
быть выше - to * the $1,000 mark превысить 1000 долларов - it *es my understanding это выше моего понимания - it *es belief этому нельзя поверить;
это невероятно - he did not * the of his faculties он не вышел за рамки своих возможностей - the grief that *es show горе, которое нельзя выразить словами ответить на (какое-либо) действие тем же действием, обменяться( приветствиями, взглядами) - to * greetings обменяться приветствиями - to * offices обменяться услугами - the articles *ing between the two countries товары, которыми обмениваются эти две страны - some blows *ed between them они подрались - words *ed between them они поссорились - no words *ed between them они не обменялись ни словом - the correspondence that has *ed between us переписка, в которой мы состояли - tell me everything that *ed between you расскажите мне подробно, что произошло между вами проводить (время, день;
тж. * away) - to * the time проводить время - what can we do to * the time? как (бы) нам провести время? - to * a pleasant evening приятно провести вечер - to * an anxious day провести день в тревоге - to * the spring in the south провести весну на юге проводить (щеткой, рукой) - to * a hand over one's eye провести рукой по глазам - she *ed a comb through her hair она провела гребнем по волосам - to * a sweeper over the floor провести щеткой по полу - to * a wet sponge over smth. провести мокрой губкой по чему-либо;
стереть память о чем-либо, забыть что-либо - he *ed a wet sponge over his early life он постарался забыть свою прошлую жизнь удовлетворять (требованиям, нормам) - to * the standards удовлетворять нормам пройти (испытание) - to * the tests пройти испытание выдержать, сдать( экзамен) - to * exams with distinction сдать экзамены с отличием - he *ed the entrance examination он сдал вступительный экзамен - he *ed in geography он сдал экзамен по географии - to * master получить звание магистра, главы колледжа ставить( зачет) ;
пропустить (экзаменующегося) - don't be afraid, we shall* you не бойтесь, мы вам поставим зачет пройти (цензуру, досмотр) - to * the censor проходить через цензуру - to* the customs пройти таможенный досмотр пропустить (через цензуру) - the officer *ed my bag таможенный чиновник пропустил мой чемодан - he had *ed for the press all the sheets of hte book он подписал к печати все листы книги утверждать (план, расход) - to * an invoice утвердить счет - to * an item of expenditure провести статью расхода - the scheme was *ed by the council план получил одобрение совета - the boiler was *ed by the surveyor котел был принят инспектором принимать (решение, резолюцию, закон) - to * a bill принимать закон - the majority will * the bill законопроект пройдет большинством голосов - the village was *ed to be a township by the Council совет принял решение считать эту деревню городом быть принятым, получить одобрение (о законе) - the bill *ed the House of Commons палата общин утвердила законопроект - the bill *ed the committee законопроект прошел через комиссию выносить (приговор, решение) - to * sentence upon smb. вынести приговор кому-либо - the court *ed sentence on him today суд сегодня вынес приговор по его делу быть вынесенным - the judgement *ed for the plaintiff решение было в пользу истца высказывать (суждение) ;
делать (замечание) - to * an opinion on smth. высказать мнение по поводу чего-либо - I can't * an opinion on your work without examining it thoroughly я не могу высказать своего мнения о вашей работе, не прочитав ее внимательно - to * a remark сделать замечание - to * censure upon smb., smth. критиковать кого-либо, что-либо, сделать замечание кому-либо, по поводу чего-либо пускать в обращение (деньги, обыкн. фальшивые) - he was arrested for *ing forged notes его арестовали за то, что он распространял фальшивые деньги быть в обращении, иметь хождение ( о деньгах) - a Bank of England note used to * anywhere раньше банкнота Английского банка имела хождение везде - this coin will not * эту монету не примут (from) отходить, уклоняться( от принципов, курса) - to * from a course отклониться от своего пути( from) умереть, отойти - there has *ed from among us a man who held a high position in English literature от нас ушел человек, произведения которого занимают значительное место в английской литературе (through) испытывать (лишения, трудности) - they were *ing through troubled times они переживали тревожное время (for) сойти (за кого-либо) ;
слыть (кем-либо) - he *ed for my brother его приняли за моего брата - he was forty but he might have *ed for younger ему было сорок, но можно было дать меньше - in this small town he *ed for a man of considerable means в этом маленьком городке он слыл зажиточным человеком пропускать, протягивать( веревку) ;
обвязывать( веревкой) - to * a rope round a pack обвязать тюк веревкой - to * a rope round a cask обмотать бочонок канатом - they *ed a rope round the calf's hind legs они связали веревкой задние ноги теленка (американизм) открывать( ключом) - all these doors should be *ed with one key все эти двери должны открываться одним ключом пронзить, проткнуть( кинжалом, шпагой) - he *ed his sword through his enemy's body он пронзил своим мечом тело врага - a bullet *ed through his shoulder пуля прошла через плечо делать выпад, нападать (фехтование) (спортивное) брать (препятствие) - to * a hurdle взять барьер делать пассы (в фокусах) (юридическое) изготовить, оформить( документ) плутовать( в картах) (медицина) иметь (стул) (медицина) испускать (мочу) - to * urine мочиться не объявить выплату (регулярного дивиденда) - to * a dividend( американизм) не назначить дивиденда - concerns which not only *ed dividends but went bankrupt концерны, которые не только не выплатили дивиденды, но и обанкротились выдавать себя за белого (о мулате, квартероне) ;
скрывать свое негритянское происхождение > to * by the name of... быть известным под именем..., называться... > he *ed by the name of Smith он был известен под именем Смит > to * one's promise дать обещание > to * one's word давать слово > he *ed his word of honour он дал честное слово > to * one's word for smb., smth. поручиться за кого-либо, что-либо > to * a bold jest отпустить смелую шутку > to * the lips произносить > don't let it * your lips об этом ни слова > no complaints *ed his lips он никогда не жаловался > no food has *ed my lips since the morning у меня во рту маковой росинки с утра не было > to * current иметь денежную стоимость;
быть обычным, общепринятым;
распространяться как слух > to * troops in review проводить смотр войск > to * on the torch передавать знания > to * the time of day (устаревшее) поздороваться > to * (a) good morning (устаревшее) пожелать доброго утра, поздороваться > to * in the checks (сленг) умереть > to * the buck (американизм) (сленг) свалить ответственность( на кого-либо) сдача экзамена без отличия посредственная оценка;
проходной балл, зачет - she got a bare * она получила только переходной балл оценка "посредственно" (3 балла в фигурном катании) (трудное, критическое) положение или состояние - to be at a critical * быть в критическом положении - to bring things to a desperate * довести до крайности - to bring wonders to * делать чудеса - to come to * происходить, случаться - that things should have come to this *! как можно было довести это до такого состояния! - things have come to a strange * дела приняли странный оборот пасс, движение рук (гипнотизера, фокусника) фокус - to perform a * сделать фокус - he performed most difficult *es он выполнял самые сложные фокусы (устаревшее) остроумная выходка, выпад ( спортивное) передача, пас - bounce * передача с отскоком мяча (баскетбол) - head * передача головой - back * передача назад - low * передача низом - wing * передача на край - criss-cross *es перекрестные передачи - cross * поперечная передача - drop * короткая передача назад - flip * "подброшенная" передача - * out передача на край - a clever * to the forward удачный пас нападающему - to intercept a * перехватить передачу - to make a * передавать (мяч), делать передачу;
нанести удар рапирой выпад (фехтование) > to make the * плутовать при снятии колоды > to make a * at smb. делать выпад против кого-либо;
пытаться ухаживать( за женщиной) пропуск, паспорт - libriary * читательский билет - security * пропуск, выданный службой безопасности - he got his * and health certificate он получил свой паспорт и справку о состоянии здоровья пароль - to sell the * продать пароль (неприятелю) ;
выдать тайну, стать предателем (военное) разрешение не присутствовать на поверке;
отпускной билет;
увольнительная( военное) (американизм) краткосрочный отпуск - a soldier on a * солдат, имеющий краткосрочный отпуск бесплатный билет;
контрамарка - a (free) * бесплатный железнодорожный билет - a free * to a show контрамарка на концерт - admission * входной билет - a bus * проездной билет на автобус - a season * сезонный билет - to grant smb. a free * on the railway выдать кому-либо бесплатный железнодорожный билет - to hold a * иметь бесплатный проездной билет сокр. от passenger ~ быть принятым, получать одобрение (законодательного органа) ;
the bill passed the Commons палата общин утвердила законопроект ~ (критическое) положение;
to bring to pass совершать, осуществлять;
to come to pass произойти, случиться ~ проходить незамеченным, сходить;
but let that pass не будем об этом говорить;
that won't pass это недопустимо ~ мелькнуть, появиться;
a change passed over his countenance у него изме-нилось выражение лица ~ (критическое) положение;
to bring to pass совершать, осуществлять;
to come to pass произойти, случиться ~ произносить;
few words passed было мало сказано free ~ бесплатный проездной билет free ~ свободный проход ~ превышать, выходить за пределы;
he has passed sixteen ему уже больше шестнадцати;
it passes my comprehension это выше моего понимания;
it passes belief это невероятно ~ off сбывать, подсовывать( for, as - за кого-л.) ;
he passed himself off as a doctor он выдавал себя за доктора ~ проводить (рукой) ;
he passed his hand across his forehead он провел рукой по лбу ~ метал. калибр, ручей валка;
pass in review воен. прохождение торжественным маршем;
to hold the pass защищать свое дело ~ происходить, случаться, иметь место;
I saw (heard) what was passing я видел (слышал), что происходило ~ превращаться, переходить (из одного состояния в другое) ;
it has passed into a proverb это вошло в поговорку ~ превышать, выходить за пределы;
he has passed sixteen ему уже больше шестнадцати;
it passes my comprehension это выше моего понимания;
it passes belief это невероятно ~ превышать, выходить за пределы;
he has passed sixteen ему уже больше шестнадцати;
it passes my comprehension это выше моего понимания;
it passes belief это невероятно to make a ~ (at smb.) делать выпад (против кого-л.) to make a ~ (at smb.) разг. приставать( к кому-л.) ~ проводить (время, лето и т. п.) ;
to pass the time, to make time pass коротать время ~ исчезать;
прекращаться;
the pain passed боль прошла;
to pass out of sight исчезать из виду;
to pass out of use выходить из употребления ~ пересекать;
переходить, переезжать (через что-л.) ;
переправлять(ся) ;
to pass a mountain range перевалить через хребет ~ round обматывать;
обводить;
to pass a rope round a cask обмотать бочонок канатом ~ by не обращать внимания ~ by оставлять без внимания, пропускать;
to pass by in silence обходить молчанием ~ by пропускать ~ by проходить мимо ~ by оставлять без внимания, пропускать;
to pass by in silence обходить молчанием to ~ by on the other side не оказать помощи, не проявить сочувствия;
to pass on the torch передавать знания, традиции ~ through пронзать;
pass up амер. отказываться( от чего-л.) ;
отвергать( что-л.) ;
to pass by the name of... быть известным под именем..., называться... ~ for считаться, слыть ( кем-л.) ;
pass in умереть (тж. pass in one's checks) ;
pass into превращаться в, переходить в;
делаться ~ for считаться, слыть (кем-л.) ;
pass in умереть (тж. pass in one's checks) ;
pass into превращаться в, переходить в;
делаться ~ метал. калибр, ручей валка;
pass in review воен. прохождение торжественным маршем;
to hold the pass защищать свое дело review: ~ обзор, обозрение;
to pass in review рассматривать, обозревать ~ воен. смотр;
парад;
to pass in review делать смотр;
пропускать торжественным маршем ~ for считаться, слыть (кем-л.) ;
pass in умереть (тж. pass in one's checks) ;
pass into превращаться в, переходить в;
делаться to ~ money under the table (to smb.) дать (кому-л.) взятку ~ off оставлять без внимания, пропускать мимо ушей ~ off отвлекать внимание( от чего-л.) ~ off постепенно прекращаться, проходить (об ощущениях и т. п.) ~ off пронестись, пройти ( о дожде, буре) ~ off сбывать, подсовывать ( for, as - за кого-л.) ;
he passed himself off as a doctor он выдавал себя за доктора ~ off сдать (экзамен) ~ off хорошо пройти (о мероприятии, событии) to ~ by on the other side не оказать помощи, не проявить сочувствия;
to pass on the torch передавать знания, традиции ~ давать (слово, клятву, обещание) ;
to pass one's word обещать;
ручаться, поручиться ( for) ~ out сбыть, продать (товар) ~ out разг. терять сознание ~ out умереть ~ out успешно пройти (курс обучения) ~ исчезать;
прекращаться;
the pain passed боль прошла;
to pass out of sight исчезать из виду;
to pass out of use выходить из употребления ~ исчезать;
прекращаться;
the pain passed боль прошла;
to pass out of sight исчезать из виду;
to pass out of use выходить из употребления ~ to ~ water мед. мочиться ~ ~ your eyes (или glance) over this letter просмотрите это письмо ~ round обматывать;
обводить;
to pass a rope round a cask обмотать бочонок канатом ~ round передавать друг другу;
пустить по кругу;
to pass round the hat пустить шапку по кругу, устроить сбор пожертвований ~ round передавать друг другу;
пустить по кругу;
to pass round the hat пустить шапку по кругу, устроить сбор пожертвований ~ выдержать, пройти (испытание) ;
удовлетворять (требованиям) ;
to pass the tests пройти испытание;
to pass standards удовлетворять нормам ~ выдержать, пройти (испытание) ;
удовлетворять (требованиям) ;
to pass the tests пройти испытание;
to pass standards удовлетворять нормам ~ проводить (время, лето и т. п.) ;
to pass the time, to make time pass коротать время ~ передавать;
read this and pass it on прочтите (это) и передайте дальше;
to pass the word передавать приказание ~ through пересекать;
переходить ~ through продевать ~ through пронзать;
pass up амер. отказываться (от чего-л.) ;
отвергать (что-л.) ;
to pass by the name of... быть известным под именем..., называться... ~ through пропускать, просеивать, процеживать (сквозь что-л.) ~ through проходить (через что-л.), испытывать, переживать;
they are passing through times of troubles они переживают беспокойное время ~ through пронзать;
pass up амер. отказываться (от чего-л.) ;
отвергать (что-л.) ;
to pass by the name of... быть известным под именем..., называться... ~ передавать;
read this and pass it on прочтите (это) и передайте дальше;
to pass the word передавать приказание reporter's ~ корреспондентский пропуск ~ проходить незамеченным, сходить;
but let that pass не будем об этом говорить;
that won't pass это недопустимо ~ through проходить (через что-л.), испытывать, переживать;
they are passing through times of troubles они переживают беспокойное время things have come to a pretty ~ дела приняли скверный оборот ~ быть в обращении, иметь хождение (о деньгах) ;
this coin will not pass эту монету не примут ~ проходить (о времени) ;
time passes rapidly время быстро летит ~ быть вынесенным (о приговоре) ;
the verdict passed for the plaintiff решение было вынесено в пользу истца whether or not this comes to ~ суждено ли этому случиться или нет -
19 beefeater
n2) солдат охорони лондонського Тауера3) обжера, ненажера4) амер., розм. англієць* * *n1) ( Beefeater) лейб -гвардієць ( при англійському дворі); біфітер, солдат охорони лондонського Тауэра2) ненажера (про служника, що зажирів)3) aмep.; cл. англієць -
20 Jerry
n2) ж. ім'я Джеррі (зменш. від Jeraldine)3) військ., розм. німець; німецький солдат; фріц4) німецький літак* * *n; військ.; жарг.німець; німецький солдат; фріц; німецький літак
См. также в других словарях:
Про барана и козла (мультфильм — Про барана и козла (мультфильм, 2004) Про барана и козла Тип мультфильма рисованный Режиссёр Наталья Березовая Александр Татарский Автор сценария Наталья Березовая Елена Комарова Роли … Википедия
СОЛДАТ ИВАН ЧОНКИН — «СОЛДАТ ИВАН ЧОНКИН», Великобритания Чехия Россия, Портобелло Пикчерс (Великобритания), 1994, цв., 106 мин. Военная комедия. По одноименному роману Владимира Войновича. По мне картина вполне российская. Чонкин здесь именно тот самый Ваня, делящий … Энциклопедия кино
Про погибель палачей — Про погибель палачей песня, подборка созданных в Великую Отечественную войну народных припевок. Впервые песня была опубликована под заголовком «Поют девушки» в газете Брянского фронта «На разгром врага» от 20 декабря 1942 года[1]. В том же… … Википедия
Про барана и козла — Этот мультфильм не следует путать с мультфильмом «Про козла и барана» со сходным сюжетом. Про барана и козла Тип мультфильма рисованный Режиссёр Наталья Березовая Александр Татарский … Википедия
про́пуск — а, м. 1. (мн. пропуски, ов). Действие по глаг. пропустить пропускать (в 1, 2, 5, 6, 7, 8 и 9 знач.). Пропуск зрителей в кинотеатр. Пропуск судов через шлюзы. Пропуск срока подачи заявления. Пропуск слова в тексте. 2. (мн. пропуска, ов). Документ… … Малый академический словарь
про́рубь — и, ж. Отверстие, прорубленное во льду замерзшего водоема. Когда переезжали речку, около проруби они увидели солдат, поивших коней. Вс. Иванов, Пархоменко. Мать с Катей полоскали белье в проруби. Гладков, Повесть о детстве … Малый академический словарь
солдат — а, ч. 1) Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. || Військовослужбовець взагалі. •• Віддава/ти в солда/ти іст. посилати на військову службу; брати у солдати. Моги/ла Невідо/мого солда/та могила безвісного воїна, яку вшановують як пам ять… … Український тлумачний словник
Универсальный солдат — Universal Soldier … Википедия
Элитный солдат — Данная статья представляет собой описание иерархии вооруженных сил Альянса межпланетного союза из вселенной компьютерной игры Half Life 2. Вооруженные силы Альянса на Земле представлены личным составом и военной техникой, среди которой есть как… … Википедия
призон — prison f. Тюрьма во фр. письмах Воейкова. // Бирж. 71. простореч. Во время Крымской войны. Этого мужика посадили в призон на восемнадцать дней, а про солдат до сих пор и не чуть, где он. Восемь месяцев в плену у французов. Соврем. 1855 53 180.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
брататися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Близько здружуватися, виявляти до кого небудь братні почуття. 2) Припиняти воєнні дії та обмінюватися між собою знаками дружби (про солдат ворожих армій) … Український тлумачний словник
